Словник української мови в 11 томах

осолонцьований

ОСОЛОНЦЬО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до осолонцюва́ти.

Зрошувальні канали радгоспу були осолонцьовані (Колг. Укр., 2, 1958, 38).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. осолонцьований — осолонцьо́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. осолонцьований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до осолонцювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. осолонцьований — ОСОЛОНЦЬО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до осолонцюва́ти; // у знач. прикм. Осолонцьовані канали.  Словник української мови у 20 томах