оспівувати

ОСПІ́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ОСПІВА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Славити кого-, що-небудь у піснях, художній літературі, мистецтві.

Народ не забув Довбуша і оспівав його в найкращих своїх піснях, овіяв поезією, чарівними легендами (Хотк., Довбуш, 1965, 420);

Оспівувати дружбу народів, животворний радянський патріотизм — почесний обов’язок письменника (Рильський, IX, 1962, 122);

Як я люблю тебе! Як оспівати хочу я погляд твій, весь сповнений тепла!.. (Сос., Щастя.., 1962, 62);

// рідко. Заповнювати співом.

Вже не один, а безліч жайворонків оспівують небо над молодим Яреськом, що мчить з товаришами в головному дозорі (Гончар, II, 1959, 45).

Значення в інших словниках

1. оспівувати — оспі́вувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. оспівувати — див. ВИХВАЛЯТИ.  Словник синонімів Караванського
3. оспівувати — див. хвалити  Словник синонімів Вусика
4. оспівувати — -ую, -уєш, недок., оспівати, -аю, -аєш, док., перех. Славити кого-, що-небудь у піснях, художній літературі, мистецтві. || рідко. Заповнювати співом.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. оспівувати — ОСПІ́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ОСПІВА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, що. Славити кого-, що-небудь у піснях, художній літературі, мистецтві. Народ не забув Довбуша і оспівав його в найкращих своїх піснях, овіяв поезією, чарівними легендами (Г.  Словник української мови у 20 томах
6. оспівувати — ПРОСЛАВЛЯ́ТИ кого (створювати популярність, славу комусь, чомусь, перев. описуючи в художньому творі, в пісні тощо), СЛА́ВИТИ, ЗВЕЛИ́ЧУВАТИ, ВЕЛИЧА́ТИ, ПІДНО́СИТИ, ХВАЛИТИ рідше, УСЛАВЛЯ́ТИ (ВСЛАВЛЯ́ТИ) уроч., УСЛА́ВЛЮВАТИ (ВСЛА́ВЛЮВАТИ) уроч.  Словник синонімів української мови