остережний
ОСТЕРЕ́ЖНИЙ, а, е, рідко. Який остерігає від чого-небудь; застережний.
— Глядіть, тату, щоб ви справді не проломилися на цьому льоду! Остережний голос дочки.. вертає старому тверезий розум (Вол., Місячне срібло, 1961, 205).
Словник української мови (СУМ-11)