острижений

ОСТРИ́ЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до остри́гти.

Пішов по шерсть, а вернувсь сам острижений (Укр.. присл.., 1955, 236);

Бруднувато-білі, вже острижені мериноси надсадно дихають, ховають голови від спеки у власну тінь (Гончар, Тронка, 1963, 5).

Значення в інших словниках

1. острижений — остри́жений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. острижений — див. безволосий  Словник синонімів Вусика
3. острижений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до остригти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. острижений — ОСТРИ́ЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до остри́гти. Пішов по шерсть, а вернувсь сам острижений (прислів'я); Бруднувато-білі, вже острижені мериноси надсадно дихають, ховають голови від спеки у власну тінь (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах