Словник української мови в 11 томах

остійність

ОСТІ́ЙНІСТЬ, ності, ж., мор. Здатність судна тримати рівновагу в плаванні, плавати в прямому положенні й вирівнюватися після нахилу.

Остійність катамарана досягається за рахунок рознесення корпусів. Завдяки цьому не треба баласту, як у кільової яхти (Знання.., 1, 1968, 30).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. остійність — ості́йність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. остійність — -ності, ж., мор. Здатність судна тримати рівновагу в плаванні, плавати в прямому положенні й вирівнюватися після нахилу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. остійність — ОСТІ́ЙНІСТЬ, ності, ж., мор. Здатність судна протистояти зовнішнім силам, що порушують його рівновагу, і повертатися у вихідне положення. Остійність катамарана досягається за рахунок рознесення корпусів. Завдяки цьому не треба баласту, як у кільової яхти (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах