осучаснювати

ОСУЧА́СНЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОСУЧА́СНИТИ, ню, ниш, док., перех. Наближати до сучасності; робити що-небудь відповідним духові часу, співзвучним сучасності.

Павло Тичина глибоко успадкоємив твір давньої руської літератури, знамените "Слово про Ігорів похід". Але як же він по-своєму інтерпретує його в своєму "Плачі Ярославни"..! Як осучаснює він цю безсмертну тему! (Рильський, III, 1955, 414);

Леся Українка свідомо осучаснювала матеріал далекої історії, рядки її поеми скеровані проти загарбників усіх часів (Укр. літ., 9, 1957, 263).

Значення в інших словниках

1. осучаснювати — осуча́снювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. осучаснювати — -юю, -юєш, недок., осучаснити, -ню, -ниш, док., перех. Наближати до сучасності; робити що-небудь відповідним духові часу, співзвучним сучасності.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. осучаснювати — ОСУЧА́СНЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОСУЧА́СНИТИ, ню, ниш, док., що. Наближати до сучасності; робити що-небудь відповідним духові часу, співзвучним сучасності.  Словник української мови у 20 томах
4. осучаснювати — ОСУЧА́СНЮВАТИ (робити що-небудь відповідним духові часу, співзвучним сучасності), МОДЕРНІЗУВА́ТИ. Уміє Леся (Українка) взяти відому тему й опрацювати по-своєму, по-нашому, себто загострити й осучаснити (А.  Словник синонімів української мови