осцилограф
ОСЦИЛО́ГРАФ, а, ч., спец. Прилад для записів і спостереження змін у часі будь-яких фізичних величин після перетворення їх на зміни електричної напруги.
При обертанні витка в магнітному полі осцилограф запише всі зміни струму (Курс фізики, III, 1956, 188);
Вперше в СРСР він [Д. С. Воронцов] збудував і застосував для реєстрації електричних реакцій живих тканин катодний осцилограф (Розв. науки в УРСР.., 1957, 309);
Електронний осцилограф; Шлейфовий осцилограф.
Словник української мови (СУМ-11)