осягнений
ОСЯ́ГНЕНИЙ, ОСЯ́ГНУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до осягну́ти.
— Я не вірю в добро, осягнуте на злій дорозі (Загреб., Європа 45, 1959, 193);
І перемога ця осягнена (Еллан, II, 1958, 211);
В дуже рідких випадках осягнута наукова істина ставала одразу надбанням людей (Знання.., 1, 1966, 4).
Словник української мови (СУМ-11)