осяяний

ОСЯ́ЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ося́яти.

Була вже ніч. Осяяні місячним світлом дерева стояли в цвіту, як наречені в чеканні женихів (Довж., І, 1958, 488);

Грузин вискочив із пітьми, осяяний білим зблиском електричного розряду (Загреб., Шепіт, 1966, 346);

Можна було бачити з їх привітання та з осяяних радощами очей, що вони були друзями (Гр., II, 1963, 7).

Значення в інших словниках

1. осяяний — ося́яний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. осяяний — див. світлий  Словник синонімів Вусика
3. осяяний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до осяяти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. осяяний — ОСЯ́ЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ося́яти. Була вже ніч. Осяяні місячним світлом дерева стояли в цвіту, як наречені в чеканні женихів (О. Довженко); Грузин вискочив із пітьми, осяяний білим зблиском електричного розряду (П.  Словник української мови у 20 томах
5. осяяний — Ося́яний, -на, -не; дієпр.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)