осічка

ОСІ́ЧКА, и, ж.

1. Відсутність пострілу при спуску курка через несправність зброї або набою.

Адміністратор.. намагається вистрілити: п’ять осічок підряд (Ю. Янов., V, 1959, 119);

Наган дав осічку аж двічі… (Плужник, Вибр., 1966, 65).

2. перен., розм. Невдача в якій-небудь справі.

[Вітровий:] Нікого не підготував, не порадився з активом, думав, сам все зможу, — зачитаю план на зборах і всі проголосують "за", а вийшла осічка (Корн., II, 1955, 221);

Логіка Самійла Овсійовича в чомусь дала осічку: Федір Іполитович іще не такий, яким хочеться його мати Євецькому (Шовк., Людина.., 1962, 337).

Значення в інших словниках

1. осічка — осі́чка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. осічка — -и, ж. 1》 Відсутність пострілу після натискання на спусковий гачок через несправність зброї чи набою. 2》 перен., розм. Невдача в якій-небудь справі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. осічка — Схибка  Словник чужослів Павло Штепа
4. осічка — ОСІ́ЧКА, и, ж. 1. Відсутність пострілу при спуску курка через несправність зброї або набою. Адміністратор .. намагається вистрілити: п'ять осічок підряд (Ю. Яновський); Наган дав осічку аж двічі... (Є. Плужник). 2. перен., розм.  Словник української мови у 20 томах
5. осічка — Відсутність пострілу після нормального спрацювання механізмів вогнепальної зброї.  Універсальний словник-енциклопедія
6. осічка — да́ти осі́чку. Виявитися неспроможним у якій-небудь справі; не спрацювати. Логіка Самійла Овсійовича в чомусь дала осічку: Федір Іполитович іще не такий, яким хочеться його мати Євецькому (Ю. Шовкопляс).  Фразеологічний словник української мови
7. осічка — НЕВДА́ЧА (невдале, безуспішне закінчення чого-небудь), НЕДОГО́ДА заст.; НЕУ́СПІХ (у якійсь значній справі); ЗРИВ підсил., ОСІ́ЧКА розм.  Словник синонімів української мови