Словник української мови в 11 томах

отарник

ОТА́РНИК, а, ч. Той, хто пасе отару; чабан.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. отарник — ота́рник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. отарник — -а, ч. Той, хто пасе отару; чабан.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. отарник — ОТА́РНИК, а, ч. Той, хто пасе отару; чабан.  Словник української мови у 20 томах
  4. отарник — ПАСТУ́Х (той, хто пасе стадо, череду тощо), ПА́СТИР заст.; ТАБУ́ННИК, ГУРТІВНИ́К, СТА́ДНИК заст., СТАДА́Р діал. (той, хто пасе табун коней, верблюдів тощо); ЧЕРЕДНИ́К (перев. великої рогатої худоби); ЧАБА́Н, ВІВЧА́Р, ВАТА́ЖНИК заст., ГАЙДА́Р діал.  Словник синонімів української мови