отверезілий

ОТВЕРЕЗІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до отверезі́ти.

Дракавиченко, блідий, зовсім отверезілий, вийшов з рядів (Багмут, Опов., 1959, 24).

Значення в інших словниках

1. отверезілий — отверезі́лий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. отверезілий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до отверезіти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. отверезілий — ОТВЕРЕЗІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до отверезі́ти. Дракавиченко, блідий, зовсім отверезілий, вийшов з рядів (І. Багмут).  Словник української мови у 20 томах