отверзати

ОТВЕРЗА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОТВЕРЗТИ́, зу́, зе́ш, док., перех., ритор., ц.-с. Те саме, що відкрива́ти.

Товариство, яке мені діло, чи я пізній предтеча, чи ранній? Удавайте пророків і йдіть, отверзайте уста… (Тич., І, 1957, 93);

— Во ім’я отця і сина, хто там? —Амінь, — глаголю я, — Отверзи двері, матушка (Баш, На землі.., 1957, 61).

Значення в інших словниках

1. отверзати — отверза́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. отверзати — Відчиняти, відчинити, повідчиняти  Словник чужослів Павло Штепа
3. отверзати — ОТВЕРЗА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОТВЕРЗТИ́, зу́, зе́ш, док., що, книжн., ц.-с. Те саме, що відкрива́ти. Товариство, яке мені діло, чи я пізній предтеча, чи ранній? Удавайте пророків і йдіть, отверзайте уста... (П. Тичина); – Во ім'я отця і сина, хто там?...  Словник української мови у 20 томах