отерпнути

ОТЕ́РПНУТИ і ОТЕ́РПТИ, пну, пнеш, док. Утратити чутливість, здатність реагувати на дотик, рухатися і т. ін.; заніміти, заклякнути.

Натовкмачать якихсь індивідуалізмів тощо, так що аж язик отерпне, поки вимовиш (Шевч., І, 1951, 374);

Розтрусилася я й отерпла та поколіла од холоду, доки приставилася до Звиногородки (Крим., Вибр., 1965, 375);

Плече, яким він притулився до стінки траншеї, отерпло (Ю. Янов., І, 1958, 211).

Значення в інших словниках

1. отерпнути — оте́рпнути дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. отерпнути — і отерпти, -пну, -пнеш, док. Утратити чутливість, здатність реагувати на дотик, рухатися і т. ін.; заніміти, заклякнути.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. отерпнути — ОТЕ́РПНУТИ і ОТЕ́РПТИ, пну, пнеш, док. Утратити чутливість, здатність реагувати на дотик, рухатися і т. ін.; заніміти, заклякнути. Натовкмачать якихсь індивідуалізмів тощо, так що аж язик отерпне, поки вимовиш (Т.  Словник української мови у 20 томах
4. отерпнути — ТЕ́РПНУТИ (про тіло або його частини — втрачати чутливість), НІМІ́ТИ, ЦІПЕНІ́ТИ, ДЕРЕВ'ЯНІ́ТИ, ЗАТЕРПА́ТИ, КЛЯ́КНУТИ, ЗАКЛЯКА́ТИ, ЗАМЛІВА́ТИ, ЗОМЛІВА́ТИ, УМЛІВА́ТИ (ВМЛІВА́ТИ), ОБІМЛІВА́ТИ розм., УКЛЯКА́ТИ (ВКЛЯКА́ТИ), ЗАТІКА́ТИ, ПОТЕРПА́ТИ розм. — Док.  Словник синонімів української мови
5. отерпнути — Оте́рпнути, -пну, -неш гл. Отерпнуть, замереть. Отерп і сам, не стало мови. Мкр. Г. 56. Як побачив вовка — отерп, одерев'янів, а шапка на самому чолопочку. Н. Вол. у.  Словник української мови Грінченка