Словник української мови в 11 томах

офіціозний

ОФІЦІО́ЗНИЙ, а, е. Який формально не зв’язаний з урядом, але насправді проводить його точку зору; напівофіційний.

Вже голод шириться й зараза тифозна, А з Відня газета зве офіціозна: — Галичино, думай о собі сама! (Фр., XIII, 1954, 168);

Офіціозна преса.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. офіціозний — офіціо́зний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. офіціозний — -а, -е. Який формально не зв'язаний з урядом, але насправді здійснює або безоглядно підтримує його політику. Офіціозна преса.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. офіціозний — ОФІЦІО́ЗНИЙ, а, е. Який формально не зв'язаний з урядом, але насправді проводить його точку зору; напівофіційний. Вже голод шириться й зараза тифозна, А з Відня газета зве офіціозна: – Галичино, думай о собі сама! (І.  Словник української мови у 20 томах
  4. офіціозний — офіціо́зний (нім. offizios) той, що формально не зв’язаний з урядом, але насправді здійснює його політику.  Словник іншомовних слів Мельничука
  5. офіціозний — Офіціо́зний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)