охітно
ОХІ́ТНО, діал. Присл. до охі́тний.
Доктор охітно і без церемонії ввійшов за перегородку (Фр., II, 1950, 324);
Сидить жінка на возі, ріже на шматочки буряка й подає корові, яка охітніше тягнеться мордою до теляти, що лежить тут же на возі (Ю. Янов., II, 1954, 181).
Словник української мови (СУМ-11)