оцтовий
О́ЦТОВИЙ, а, е. Прикм. до о́цет;
// Признач. для зберігання оцту.
Оцтова пляшка;
// Який містить оцет або змочений в оцті.
◊ О́цтова есе́нція — торговельна назва міцного розчину оцтової кислоти; О́цтова кислота́ — органічна сполука, що має вигляд безбарвної рідини з характерним різким запахом.
Із водоростей виготовляють оцтову кислоту, ацетон, спирт, нітроцелюлозу, пластичні маси, поташ тощо (Знання.., 2, 1966, 3);
О́цтове де́рево — південна декоративна рослина родини сумахових, з якої добувають виноградний оцет.
Кипарисів [на Капрі] небагато. Великі оцтові дерева (Коцюб., III, 1956, 333);
Червоніє дерево оцтове, Мов смішний малюнок малюка (Рильський, III, 1961, 323).
Словник української мови (СУМ-11)