Словник української мови в 11 томах

оцтовий

О́ЦТОВИЙ, а, е. Прикм. до о́цет;

// Признач. для зберігання оцту.

Оцтова пляшка;

// Який містить оцет або змочений в оцті.

О́цтова есе́нція — торговельна назва міцного розчину оцтової кислоти; О́цтова кислота́ — органічна сполука, що має вигляд безбарвної рідини з характерним різким запахом.

Із водоростей виготовляють оцтову кислоту, ацетон, спирт, нітроцелюлозу, пластичні маси, поташ тощо (Знання.., 2, 1966, 3);

О́цтове де́рево — південна декоративна рослина родини сумахових, з якої добувають виноградний оцет.

Кипарисів [на Капрі] небагато. Великі оцтові дерева (Коцюб., III, 1956, 333);

Червоніє дерево оцтове, Мов смішний малюнок малюка (Рильський, III, 1961, 323).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. оцтовий — о́цтовий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. оцтовий — -а, -е. Прикм. до оцет. || Признач. для зберігання оцту. Оцтова пляшка. || Який містить оцет або змочений в оцті. Оцтова есенція — торговельна назва міцного (70%-ого) розчину оцтової кислоти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. оцтовий — О́ЦТОВИЙ, а, е. Прикм. до о́цет. Оцтове скисання викликається бактеріями оцтового бродіння, у процесі життєдіяльності яких спирт перетворюється на оцтову кислоту (з наук. літ.); // Признач. для зберігання оцту. Оцтова пляшка; // Який містить оцет або змочений в оцті.  Словник української мови у 20 томах