очамріти
ОЧАМРІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., розм., рідко. Те саме, що очмані́ти.
Улас ледве навіть чув її [князівни] слова: він ніби очамрів і не зводив очей з її пишного лиця (Н.-Лев., III, 1956, 300);
Бондарчук миттю перехопив руку Геннадія. — Ви що? Очамріли?! (Вол., Місячне срібло, 1961, 98).
Словник української мови (СУМ-11)