очищення
ОЧИ́ЩЕННЯ, я, с. Дія за знач. очи́стити і очи́ститися.
Скільки існує ремонт суден, стільки ж очищення й фарбування ланцюгів робились вручну (Роб. газ., 9.І 1962, 1);
Для очищення і сортування насіння використовують усі наявні зерноочисні машини (Зерн. боб. культ., 1956, 42);
Ідеальне очищення стічної води дає змогу якнайповніше її використати (Хлібороб Укр., 4, 1966, 27);
Чекаючи гостей, король зігнав тисячі селян для очищення замка (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 555);
Велику роботу по оздоровленню, очищенню і збагаченню нашої мови провадять, звичайно, наші лексикографи (Рильський, III, 1956, 66);
Очищення народної свідомості від рабських звичок, традицій поети революційної демократії вважають своїм громадським обов’язком (Рад. літ-во, 10, 1949, 57);
Очищення пролетарської партії від опортуністів, від меншовиків-ліквідаторів мало вирішальне значення для дальшого розвитку партії (Біогр. Леніна, 1955, 118);
Після похорону виконувався обряд очищення, під час якого мастили та обмивали голову (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 160).
Словник української мови (СУМ-11)