очоловічитися

ОЧОЛОВІ́ЧИТИСЯ, чуся, чишся, док., рел. Набрати людського вигляду.

[Матушка гуменя:] Свят! Свят! Свят! Це не чоловік, це сам лукавий очоловічився! (Мирний, V, 1955, 117).

Значення в інших словниках

1. очоловічитися — очолові́читися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. очоловічитися — -чуся, -чишся, док., рел. Набути людського вигляду.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. очоловічитися — ОЧОЛОВІ́ЧИТИСЯ, чуся, чишся, док., розм. Те саме, що олю́днитися. [Матушка гуменя:] Свят! Свят! Свят! Це не чоловік, це сам лукавий очоловічився! (Панас Мирний).  Словник української мови у 20 томах