ошатність

ОША́ТНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до оша́тний.

В кімнаті затишок і ошатність, властиві жіночій оселі (Коч., II, 1956, 509);

Радісним було повсюдне прагнення людей зустріти Першотравень ошатністю вулиць, дворищ, доброю успішною працею (Літ. Укр., 1.V 1968, 1).

Значення в інших словниках

1. ошатність — оша́тність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. ошатність — [ошат(')н'іс'т'] -тнос'т'і, ор. -т(‘)н'іс'т'у  Орфоепічний словник української мови
3. ошатність — -ності, ж. Абстр. ім. до ошатний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. ошатність — ОША́ТНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. оша́тний. В кімнаті затишок і ошатність, властиві жіночій оселі (І. Кочерга); Квартира, яка досі подобалася порядком в ній і ошатністю, здалася затісною (В. Дрозд).  Словник української мови у 20 томах