ошибати

ОШИБА́ТИ, а́є, недок., перех., діал. Охоплювати.

Така думка і ошиба мене, що я таки дождусь [діждусь] свого, натраплю на те, чого так кріпко бажаю (Кв.-Осн., II, 1956, 375);

— Ох..! — крикне Кирилова сестра. — Чого ж се мене такий страх ошиб? (П. Куліш, Вибр., 1969, 134).

Значення в інших словниках

1. ошибати — ошиба́ти дієслово недоконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
2. ошибати — -ає, недок., перех., діал. Охоплювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ошибати — ОШИБА́ТИ, а́є, недок., кого, діал. Охоплювати (у 8 знач.). Така думка і ошиба мене, що я таки дождусь [діждусь] свого, натраплю на те, чого так кріпко бажаю (Г. Квітка-Основ'яненко); – Ох..! – крикне Кирилова сестра. – Чого ж се мене такий страх ошиб? (П. Куліш).  Словник української мови у 20 томах
4. ошибати — ОХО́ПЛЮВАТИ кого, що (про думки, почуття, настрій, стан — повністю підкоряти чию-небудь свідомість, поглинати всю істоту), ОВОЛОДІВА́ТИ ким, ЗАВОЛОДІВА́ТИ ким, ОПАНО́ВУВАТИ кого, що, ким, чим, ОБХО́ПЛЮВАТИ кого, що, ОБІЙМА́ТИ кого, що, ОБНІМА́ТИ кого...  Словник синонімів української мови
5. ошибати — Ошиба́ти, -ба́ю, -єш гл. страх 2 ошиба́є (кого́). Дѣлается страшно (кому). О. 1862. VII. 40. Страх 2 мене ошибав, про таке думаючи. Г. Барв. 298.  Словник української мови Грінченка