ошукування
ОШУ́КУВАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. ошу́кувати.
— Коли б можна вернутися літ за тридцять назад.. Не був би і ти, Косте, тим, що тепер є, — казав він сам собі. — Не мутило б твою душу.. безперестанне ошукування других людей (Мирний, III, 1954, 373).
Словник української мови (СУМ-11)