пава

ПА́ВА, и, жін.

1. Великий південноазіатський птах родини фазанових, самці якого мають яскраве оперення і довгий барвистий хвіст, що розпускається у вигляді віяла.

Як між павами ворона Поваги не має, Так невчений в товаристві Голову схиляє (Іван Франко, XI, 1952, 70);

Як півень закричить бувало, вартовий, Уздрівши коршака, що в небесах кружляє, — Все птаство злякане в гущавину тікає, Від пискунів-курчат до пишнохвостих пав (Адам Міцкевич, Пан Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 92);

// перен., розм. Горда, пихата людина.

— Мої листи, діду, троє пар очей не вчитають, — відказав Кривоніс, байдуже пихкаючи люлькою. — Яка пава! — сказав жовнір, наприндившись.. — Покажи паспорт! (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 135);

// перен., розм. Жінка з гордовитою поставою і плавною ходою.

Хутко підвелась [Ніна] і пішла до дзеркала. Вона стежила в нім за своєю ходою, бачила себе таку, як щодня оці два останні роки. Пава. Пишна, фарбиста, красива пава, сповнена приваби (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 231);

— Але ж які там дівчата! Бачив би ти їх, Романе... — Телефоніст солодко заплющився, покрутив головою. — Пави! (Олесь Гончар, III, 1959, 299).

♦ Ні пава, ні ворона — той, хто у своїх поглядах, інтересах і т. ін. відійшов від одних і не пристав до інших;

Як (мов, наче і т. ін.) пава хто — у яскравому, барвистому або багатому вбранні.

— Ставлюся на розказ пана старости! — кричить і собі ж червоний від біганини, рослий і звинний та, як пава, вбраний парубок (Іван Франко, VIII, 1952, 63);

Багато живе Станіслав Кропивницький. Людмила вичепурена, вся в шовках, як пава (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1950, 29).

2. Самка павича (у 2 знач.).

За високою скелею плавали пишні лебеді; по зеленому, рівнесенько стриженому дерні похожали [походжали] пави та павичі (Нечуй-Левицький, I, 1956, 163);

Павич пір’я розпустив, ходить коло пави (Володимир Сосюра, II, 1958, 113);

*У порівн. Глянула наша Одарка Степанівна. Голову отак підвела і попід самісінькою аркою павою попливла-попливла (Семен Журахович, Дорога.., 1948, 48).

3. діал. Пір’їна павича (у 2 знач.) як оздоба.

Недавно купив я своєму Петрусеві.. вишиваний киптарик, писану дзьобенку, крисаньку з павами (Лесь Мартович, Твм 1954, 218).

Значення в інших словниках

1. пава — па́ва 1 іменник жіночого роду, істота птах па́ва 2 іменник жіночого роду пір'їна діал.  Орфографічний словник української мови
2. пава — ПАВА – ПАВИЧ – ПАВІАН Пава. 1. Великий південноазіатський птах родини фазанових. 2. Самиця цього птаха. Павич, -а, ор. -ем. 1. Те саме, що пава 1. 2. Самець пави. Павіан, -а. Велика мавпа з пишною шерстю й видовженою мордою, що живе в Африці та Аравії.  Літературне слововживання
3. пава — -и, ж. 1》 Великий південноазіатський птах родини фазанових, самці якого мають яскраве оперення і довгий барвистий хвіст, що розпускається у вигляді віяла. || перен., розм. Горда, пихата людина. || перен., розм. Жінка з гордовитою поставою і плавною ходою.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. пава — ПА́ВА, и, ж. 1. Великий птах родини фазанових, розповсюджений у Південній Азії, самці якого мають яскраве оперення і довгий барвистий хвіст, що розпускається у вигляді віяла. Як між павами ворона Поваги не має, Так невчений в товаристві Голову схиляє (І.  Словник української мови у 20 томах
5. пава — Красна пава пером, а жена нравом. Жінку прикрашає гарний характер.  Приповідки або українсько-народня філософія
6. пава — ні па́ва (й) ні ґа́ва (ні воро́на). Який нічим не виділяється; посередній, ніякий (про людину). — Вона ні пава й ні ґава, ні до села й ні до міста, ні до ліса й ні до біса, то хай тепер сама спробує покалантирити на цьому світі (Є.  Фразеологічний словник української мови
7. пава — ГОРДІ́Й розм. (гордовита людина), ГОРДІВНИ́К розм., ГОРДУ́Н розм., ГОРДЯ́К розм., ПА́ВА зневажл., ГОРДИ́НЯ заст. — Цей Крашівка мені не до вподоби, гордій якийсь (Марко Вовчок); Всі (однокласники) помітно підростали (за літо), хто ставав серйознішим, ..  Словник синонімів української мови
8. пава — Па́ва, -ви; па́ви, пав  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. пава — Пава, -ви ж. 1) Пава, самка павлина, Pavo. Похожає як пава. Ном. № 2483. 2) Перья павлина. Люде у файних кресаних з павами. Гн. II. 72. ум. павонька, павочка.  Словник української мови Грінченка