павин

ПА́ВИН, а, е. Те саме, що пави́ний 1.

Позаду — павин хвіст розширився за ними, Що самоцвітами виблискує ясними, Для личок молодих утворюючи тло (Міцк., П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 92).

Значення в інших словниках

1. павин — па́вин прикметник  Орфографічний словник української мови
2. павин — -а, -е. Те саме, що павиний 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. павин — ПА́ВИН, а, е. Те саме, що пави́ний 1. Позаду – павин хвіст розширився за ними, Що самоцвітами виблискує ясними, Для личок молодих утворюючи тло (М. Рильський, пер. з тв. А. Міцкевича).  Словник української мови у 20 томах