паволока
ПА́ВОЛОКА, и, ж. У стародавній Русі — коштовна привозна тканина.
Красних дівчат половецьких у неволю брали [русичі], І золото, й паволоки, І дорогі оксамити… (Мирний, V, 1955, 264);
До палати зайшли раби, що крокували слідом за василіком [послом Візантії], і поклали перед київським князем дари — коштовні паволоки, узороччя, позолочений щит і меч (Скл., Святослав, 1959, 286).
Словник української мови (СУМ-11)