падлина
ПА́ДЛИНА, и, ж., діал. Падаль.
У тебе [галки] очі ясні на падлину (Фр., XI, 1952, 281);
*У порівн. Тото місто стоїть посеред сіл, як скостеніле село, як падлина вонюче, як смітник цілого повіту (Стеф., І, 1949, 166).
Словник української мови (СУМ-11)