Словник української мови в 11 томах

пазолити

ПА́ЗОЛИТИ, лю, лиш, недок., перех., діал. Бруднити (золою).

— Я собі тут коло кухні руки пазолю, щоби вам наварити жерти, а ви хоч би що-небудь робили! (Фр., VII, 1951, 153).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. пазолити — Пазоли́ти: — (руки) нівечити [VI] — мати руки в попелі, возитися біля печі [19] па́золити: — (руки) нівечити [VII]  Словник з творів Івана Франка
  2. пазолити — па́золити дієслово недоконаного виду бруднити золою діал.  Орфографічний словник української мови
  3. пазолити — -лю, -лиш, недок., перех., діал. Бруднити (золою).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. пазолити — ПА́ЗОЛИТИ, лю, лиш, недок., що, діал. Бруднити (золою). – Я собі тут коло кухні руки пазолю, щоби вам наварити жерти, а ви хоч би що-небудь робили! (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах