пайщик
ПА́ЙЩИК, а, ч. Те саме, що пайови́к.
[Юрко:] Я за плугом сам ходить не буду, так і знайте! Я, як головний пайщик в ділі, хочу тим користатись (Кроп., III, 1959, 263);
Вони цілими днями простоювали в крамниці, обмірковували, радились, а тоді й собі ставали пайщиками [кооперативного] товариства (Чаб., Балкан. весна, 1960, 268).
Словник української мови (СУМ-11)