пакати
ПА́КАТИ, аю, аєш, недок., перех. і неперех., діал. Палити люльку.
Він дивився в один чорний сук на помості і поволі пакав люльку на короткім цибусі (Фр., І, 1955, 156);
Не промовляючи до нікого слова, пакав [Павло] із люльки (Коб., ІІІ, 1956, 480).
Словник української мови (СУМ-11)