пакосний

ПА́КОСНИЙ, ПА́КІСНИЙ, а, е, розм. Те саме, що ка́посний.

Йому все тепер обридло, надолужило. Саме життя здавалося гірким та пакосним (Мирний, IV, 1955, 181);

Гульвіса [Еней] пакосний, престидкий, Негідний, злодій, єретик! (Котл., І, 1952, 83).

Значення в інших словниках

1. пакосний — па́косний прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. пакосний — пакісний, -а, -е, розм. Те саме, що капосний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пакосний — ПА́КОСНИЙ див. па́кісний.  Словник української мови у 20 томах
4. пакосний — НЕГІ́ДНИЙ (який здатний на ганебні вчинки, якому властиві негативні моральні якості і т. ін.; ужив., зокрема, як лайливе слово при звертанні тощо), ПОГА́НИЙ, ПРЕПОГА́НИЙ підсил., НЕПОДО́БНИЙ рідше, БРИДКИ́Й підсил., ГИДКИ́Й підсил., МЕРЗЕ́ННИЙ підсил.  Словник синонімів української мови
5. пакосний — Па́косний, звичайно ка́посний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. пакосний — Пакосний, -а, -е = пакісний.  Словник української мови Грінченка