Словник української мови в 11 томах

паламарювати

ПАЛАМАРЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., розм. Бути паламарем, виконувати обов’язки паламаря.

[Роман:] Ціле літо у пасіці живе [батько], а зиму у попа паламарює… (Кроп., II, 1958, 31).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. паламарювати — паламарюва́ти дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. паламарювати — Бути паламарем; виконувати обов'язки паламаря  Словник церковно-обрядової термінології
  3. паламарювати — -юю, -юєш, недок., розм. Бути паламарем, виконувати обов'язки паламаря.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. паламарювати — ПАЛАМАРЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., розм. Бути паламарем, виконувати обов'язки паламаря. [Роман:] Ціле літо у пасіці живе [батько], а зиму у попа паламарює... (М. Кропивницький).  Словник української мови у 20 томах
  5. паламарювати — Паламарюва́ти, -рю́ю, -рю́єш, -рю́є  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. паламарювати — Паламарювати, -рюю, -єш гл. Быть пономаремъ. Ном. № 9694. Сим. 174.  Словник української мови Грінченка