палахкий
ПАЛАХКИ́Й, а́, е́. Який несе в собі здатність швидкого спалахування.
Важко віднайти в природі досконаліші форми, ніж ті, що їх мають октанові сполуки.. Октани є зосередженням палахкої енергії. І не вільно щось вилучати чи додавати до них (Літ. Укр., 16.III 1965, 3);
// Який виділяє багато тепла, світла.
Палахке сонце знялося над ними (Ле, Клен. лист, 1960, 85);
// перен. Розчервонілий.
Вона стала на стежці перед Гризотою палахка, просвітлена (Речм., Твій побратим, 1962, 89).
Словник української мови (СУМ-11)