пальчата
ПАЛЬЧА́ТА, ча́т, мн. (одн. пальча́, а́ти, с.). Зменш.-пестл. до па́льці ( див. па́лець 1).
— Ти вгорни йому пальчата, Щоб не мерзло рученя (Мал., Звенигора, 1959, 181);
Оте темнооке дівчатко з тоненькими пальчатами, що цілу зиму водило його рукою по мудрому паперу,.. завоювало в Кифора.. любов і повагу (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 145).
Словник української мови (СУМ-11)