Словник української мови в 11 томах

пангерманізм

ПАНГЕРМАНІ́ЗМ, у, ч. Реакційна шовіністична військово-політична доктрина, яка твердить про зверхність німців над усіма іншими народами і вимагає встановлення світового панування Німеччини.

Гітлерівські ідеологи, розвиваючи традиційні концепції пангерманізму, намагалися на ділі здійснити перетворення [України] в аграрний придаток Німеччини (Ком. Укр., 3, 1963, 45).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. пангерманізм — пангермані́зм іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. пангерманізм — -у, ч., іст. Шовіністична доктрина про необхідність встановлення світового панування німецького імперіалізму.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пангерманізм — ПАНГЕРМАНІ́ЗМ.  Словник української мови у 20 томах
  4. пангерманізм — пангермані́зм (від пан... і лат. Germania – Німеччина) реакційна шовіністична політична доктрина, спрямована на обгрунтування прагнень німецького імперіалізму до світового панування.  Словник іншомовних слів Мельничука
  5. пангерманізм — Пангермані́зм, -му, -мові  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)