Словник української мови в 11 томах

панцирний

ПА́НЦИРНИЙ, заст. ПА́НЦЕРНИЙ, а, е.

1. Прикм. до па́нцир, па́нцер 1.

Панцирна пластинка;

// Одягнений у панцир.

Ударили польські гармати. Колихнулася стіна панцерних гусарів (Кач., II, 1958, 423);

// перен., ірон. Захищений від кого-, чого-небудь (про людську вдачу, поведінку і т. ін.).

Моє слово їх не дошкулить, тим більше, що їх панцирні душі мають перевагу навіть над японськими панцирниками (Сам., II, 1958, 330).

2. Феодально залежний (про воїна XV — початку XVI ст., що перебував на службі литовського великого князя).

— І я пригадую, — пан Войський уклонився. — Як у господі в нас увечері з’явився Поручик панцирний Сапєга (Міцк., П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 238).

3. Який має панцир; наділений панциром (у 2 знач.).

Панцирні молюски; Панцирна щука.

4. Покритий спеціальним, звичайно металевим, покривом.

Партизани пускають під укіс гітлерівські ешелони так просто, немов це не про них тримають німці [фашисти] каральні загони і спеціальну залізничну охорону з панцирними вагонами (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 13);

— Цієї ночі, — пояснював він бійцям, — з лиману у води Дніпра несподівано прорвались панцирні човни противника (Гончар, II, 1959, 105);

Панцирний кабель;

// Який служить захисним покривом, панциром (у 3 знач.).

Панцирний бетон;

// Признач. для виготовлення панцирів, броні.

— Кладете його [тол] в сталевий балон, до якого приробляєте детонатор. Потім усю механіку кладете до довгастого ящика, зробленого з панцирного металу (Ю. Янов., І, 1954, 205);

// Який складається з броньованої військової техніки.

— Ось-ось промчать тут наші панцирні з’єднання (Ле, Право.., 1957, 118);

Видалося світові старому, Що гітлерівські панцерні вали Здолають нас. Але з вогню і грому Ми ще сильніші вийшли, ніж були (Вирган, Квіт. береги, 1950, 72).

5. Який має твердий покрив (про плоди деяких рослин).

Яскравим прикладом важливості добору сортів, стійких проти пошкоджень.., є панцирні сорти соняшника (Шкідн. і хвор.. рослин, 1956, 20).

Па́нцирний шар — твердий покрив (у деяких плодів).

Для сортів олійного соняшника, поширених тепер у виробництві, дуже важливим є наявність в оболонці сім’янки особливого темнозабарвленого шару, що має назву панцирного (Ол. та ефір. культ., 1956, 21).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. панцирний — па́нцирний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. панцирний — заст. панцерний, -а, -е. 1》 Прикм. до панцир, панцер 1). Панцирна пластинка. || Одягнений у панцир. || перен., ірон. Захищений від кого-, чого-небудь (про людську вдачу, поведінку і т. ін.). 2》 Феодально залежний (про воїна 15 – початку 16 ст.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. панцирний — ПА́НЦИРНИЙ, заст. ПА́НЦЕРНИЙ, а, е. 1. Прикм. до па́нцир, па́нцер 1. Панцирна пластинка; // Одягнений у панцир. Ударили польські гармати. Колихнулася стіна панцерних гусарів (Я. Качура); // перен., ірон.  Словник української мови у 20 томах
  4. панцирний — БРОНЬО́ВАНИЙ у знач. прикм. (про автомобіль, поїзд, корабель і т. ін. — покритий бронею), БРОНЬОВИ́Й, БРОНЕНО́СНИЙ, ПА́НЦИРНИЙ (ПА́НЦЕРНИЙ). Хлюпотить у бухті мала хвиля, б'ючись в броньовані тіла кораблів (В. Кучер); Його машина броньова Грозою рине в даль (М. Бажан).  Словник синонімів української мови