панібратствувати
ПАНІБРА́ТСТВУВАТИ, ую, уєш, недок., розм. Поводитися з ким-небудь занадто невимушено, безцеремонно, фамільярно; бути запанібрата.
[Микола:] Замість панібратствувати з ними [селянами] ти показав би їм свою силу (Д. Бедзик, Ост. вальс, 1959, 9);
Натан Рибак ніколи не піддавався на вигадки скороминучої моди, ніколи не зраджував свого пера, не панібратствував з крикунами, що намагалися замутити чисті джерела нашої великої прози (Літ. Укр., 4.І 1963, 2).
Словник української мови (СУМ-11)