папаха
ПАПА́ХА, и, ж. Висока хутряна чоловіча шапка, звичайно з суконним верхом.
Мова йшла про козаків з чорними вусами, в чорних папахах і на чорних конях (Смолич, II, 1958, 30);
Роздивляюсь фотографії .. Дві виструнчені постаті в сивих папахах старої армії, у сірих солдатських шинелях (Вол., Самоцвіти, 1952, 8);
*Образно. Хутір завмер під білими папахами снігу (Є. Кравч., Сердечна розмова, 1957, 7);
*У порівн. На вершечках [сосен], жовтих, як ананаси, лежали чорні корони, мов волохаті папахи (Коцюб., II, 1955, 211).
Словник української мови (СУМ-11)