папірник

ПАПІ́РНИК, а, ч. Працівник паперової промисловості.

Палітурники та папірники йшли під паперовими прапорами (Тулуб, Людолови, II, 1957, 289).

Значення в інших словниках

1. папірник — папі́рник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. папірник — -а, ч. Працівник паперової промисловості.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. папірник — ПАПІ́РНИК, а, ч. Працівник паперової промисловості. Палітурники та папірники йшли під паперовими прапорами (З. Тулуб).  Словник української мови у 20 томах
4. папірник — Папі́рник, -ка; -ники, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. папірник — Папірник, -ка м. Бумажный фабриканта, торговецъ бумагой.  Словник української мови Грінченка