папіроска
ПАПІРО́СКА, и, ж. Те саме, що папіро́са.
Балабуха запалив люльку, Олеся — папіроску, Гануш — сигару (Н.-Лев., III, 1956, 220);
— Отже, бачиш, — сказав я і почав якнайспокійніше крутити папіроску (Коб., III, 1956, 77);
Зоня запалила папіроску, машинально простягаючи і Лесі коробку з папіросами (Вільде, На порозі, 1955, 73).
Словник української мови (СУМ-11)