паразитувати
ПАРАЗИТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок.
1. Бути паразитом (у 1 знач.), вести життя паразита.
Повитиця польова паразитує на трав’яній рослинності (Колг. Укр., 7, 1960, 23).
2. перен. Жити паразитом (у 2 знач.).
На цій доброті та батьківській любові і паразитує тепер його син Геннадій… (Вол., Місячне срібло, 1961, 52).
Словник української мови (СУМ-11)