паровичник

ПАРОВИ́ЧНИК, а, ч., розм. Кочегар при паровому казані.

На "Сміливому Звіробої" було тридцять матросів та паровичників (Трубл., Опов. боцм., 1933, 3).

Значення в інших словниках

1. паровичник — парови́чник іменник чоловічого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
2. паровичник — -а, ч., розм. Кочегар при паровому казані.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. паровичник — ПАРОВИ́ЧНИК, а, ч., заст. Кочегар при паровому казані. На “Сміливому Звіробої” було тридцять матросів та паровичників (М. Трублаїні).  Словник української мови у 20 томах
4. паровичник — ОПА́ЛЮВАЧ (робітник, який палить у грубах, печах і т. ін.), ГРУ́БНИК, ТОПИ́ЛЬНИК рідко, ПІЧКУ́Р діал.; КОЧЕГА́Р, ПАРОВИ́ЧНИК розм. (перев. при парових казанах). У колгоспі організована парниково-теплична бригада, до складу якої входять..  Словник синонімів української мови