паросль
ПА́РОСЛЬ, і, ж., рідко. Те саме, що па́росток.
У загратовані вікна вриваються молоді парослі дикого винограду (Л. Укр., II, 1951, 190);
*Образно. Наймолодша літературна паросль любить відвідувати письменника, побожно переглядає його унікальну бібліотеку, слухає розповіді (Літ. Укр., 11.XII 1962, 2).
Словник української мови (СУМ-11)