паротит —
пароти́т іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
паротит —
-у, ч. Запалення коловушної залози. Алергічний паротит — запалення навколовушної залози внаслідок сенсибілізації організму до ендогенних і екзогенних алергенів.
Великий тлумачний словник сучасної мови
паротит —
(мед.) завушниця
Словник чужослів Павло Штепа
паротит —
ПАРОТИ́Т, у, ч. Дитяча інфекційна хвороба – запалення привушних залоз. Дисертація присвячена питанням патогенезу та диференційованому лікуванню гострих запальних захворювань щелепно-лицевої ділянки та хронічного паренхіматозного паротиту у дітей (з наук. літ.).
Словник української мови у 20 томах
паротит —
пароти́т [від пар... і грец. οΰς (ώτός) – вухо] запалення привушної слинної залози у людини та свійських тварин (здебільшого коней, свиней). Спричинюється проникненням в залозу патогенних мікробів.
Словник іншомовних слів Мельничука