парта
ПА́РТА, и, ж. Шкільний учнівський стіл з похилою верхньою дошкою, з’єднаний у нижній частині з лавою.
В темний вечір зим холодних, В парту кинувши книжки, Ми збирались коло грубки Слухать.. казки (Щог., Поезія.., 1958, 187);
Вчитель пішов між рядами парт (Сміл., Сашко, 1957, 30).
Сиді́ти (учи́тися) за па́ртою; Сіда́ти (сі́сти) за па́рту — здобувати освіту.
Хай буде мир, щоб нам щодня Учитися за партою (Нех., Ми живемо.., 1960, 72);
— Ти, говорять, Хомо, вже академію соціалізму пройшов, а ми тільки за парту сідаємо! (Гончар, III, 1959, 324).
Словник української мови (СУМ-11)