партбудівництво

ПАРТБУДІВНИ́ЦТВО, а, с. Наука про закономірності виникнення, розвиток та зміцнення марксистсько-ленінської партії, форми і методи її побудови, організації, керівництва; партійне будівництво.

Необхідно підвищити інтерес у масах членів партії до питань партбудівництва (КПУ в резол. і рішен.., 1958, 190).

Значення в інших словниках

1. партбудівництво — партбудівни́цтво іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови