парубочок
ПАРУБО́ЧОК, чка, ч. Пестл. до па́рубок 1.
[Несміян:] Отак зводиться будинок за будинком, наче наступає армія на пустирі та старосвітські халупи… [Соняшник:] Тому й прийшли до вас, парубочки й дівчатка. Потрібна робоча сила (Дмит., Дівоча доля, 1960, 15).
Словник української мови (СУМ-11)