парубійка

ПАРУБІ́ЙКА, и, ж. Те саме, що парубі́йко.

Оглядаюсь, хто гукає. Гарний парубійка! (Крим., Вибр., 1965, 51).

Значення в інших словниках

1. парубійка — ПАРУБІ́ЙКА, и, ж., розм. Те саме, що парубі́йко. Оглядаюсь, хто гукає. Гарний парубійка! (А. Кримський).  Словник української мови у 20 томах