паруб’яга

ПАРУБ’Я́ГА, и, ч. Збільш. до па́рубок 1.

Андрій Маркович, старший учитель в школі — рудий, кремезний паруб’яга (Вас., II, 1959, 78);

Десь із-за кущів вийшов, прямуючи до фонтана, страшний, геть чорний, булькатий паруб’яга (Гончар, Таврія, 1952, 169).