пасербиця
ПА́СЕРБИЦЯ, і, ж. Жін. до па́серб.
Мачуха злагодила збіжжя й виправила пасербицю на ніч у млин (Кобр., Вибр., 1954, 149);
Килина Іванівна не була тією традиційною мачухою, яка поїдом їсть пасербиць та пасинків (Дмит., Наречена, 1959, 147).
Словник української мови (СУМ-11)